після дощу
Цей інтер’єр народжувався не з чіткого технічного завдання, а з відчуттів. У розмовах із клієнткою поступово вимальовувався образ простору — світлого, м’якого, спокійного і водночас по-домашньому затишного. Не хотілося ні холодної нейтральності, ні надмірної класики — радше того особливого стану, коли після дощу стає тихо, свіже повітря, а кольори навколо ніби трохи приглушені.
Світлий інтер’єр у приглушених відтінках, де немає різких контрастів — лише м’яке світло, колір, дерево і текстиль.
Розбілений зелений поєднали з ніжним блакитним, а ледь помітні класичні деталі додали простору тепла й Дому. Молдинги, декоративна бахрома на шторах, картини та натуральне дерево працюють разом, створюючи відчуття спокою і тихого затишку.
Планувальне рішення
Вихідне планування квартири було складним: безліч невеликих виступів і простінків, відсутність прямокутних приміщень, незручне розташування каналізаційних стояків і вузький темний коридор. Дві маленькі спальні не дозволяли повноцінно організувати навіть зону сну та зберігання.
Додатковим викликом стали панорамні вікна в підлогу майже по всьому периметру квартири. Вони створювали багато світла, але суттєво обмежували можливості для розміщення шаф і систем зберігання.
Основним завданням було розмістити необхідні функції, і максимально ефективно використати складну геометрію квартири.
Дві маленькі кімнати об’єднали в одну повноцінну спальню. Тепер у ній достатньо місця для комфортного двоспального ліжка, систем зберігання та окремого робочого місця.
Невеликий конструктивний виступ, який складно було використати в основному просторі, перетворили на окрему господарську комору. Тут розмістили пральну машину та побутове зберігання.
Завдяки цьому ванна кімната залишилася просторою і зберегла своє основне призначення.
У результаті кожен проблемний фрагмент планування отримав свою функцію, а простір став логічним, зручним і значно більш містким — без відчуття перевантаженості.